Нагадуємо про захист рослин занесених до Червоної Книги України
Звертаємо вашу увагу, що відповідно до вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про рослинний світ», Закону України «Про природно-заповідний фонд», Закону України «Про Червону книгу України», керуючись Положенням про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 02 лютого 2021 року №55, дорученням Державної екологічної інспекції України №78 від 30.01.2023 року «Про посилення заходів щодо збереження ранньоквітучих об’єктів рослинного світу», здійснюючи торгівлю рідкісними і зникаючими видами рослин та їх частинами громадяни порушують закони України: «Про рослинний світ», «Про oxopoнy навколишнього природного середовища», «Про Червону Книгу України», та згідно ст. 88, 88-1, 90 Кодексу України про адміністративні правопорушення, караються штрафами.
Так, за незаконне придбання та збут об’єктів рослинного світу, занесених до Червоної Книги України, статтею 88-1 Кодексу України пpo адміністративні правопорушення передбачено накладення штрафу від 510 до 1700 грн з конфіскацією об’єктів рослинного світу. Дії щодо незаконного придбання та збуту об’єктів рослинного світу, вчинені щодо об’єктів тваринного або рослинного світу, які перебували в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, занесених до Червоної книги України, aбo які охороняються відповідно до міжнародних договорів України, тягнуть за собою накладення штрафу від 1700 до 3655 грн з конфіскацією об’єктів рослинного світу. Крім того, за один екземпляр незаконно добутої рослини занесеної до Червоної книги України пepeдбaчeнa відповідна компенсація за її знищення, наприклад: черемша (цибуля ведмежа) – 62 грн, шафрани (крокуси), підсніжники від 49 до 62 грн у залежності від виду, сон трава – від 37 до 62грн у залежності від виду.
Підсніжник звичайний — це рослина з білосніжними квітами що родом із півдня Європи, де він росте в гірських лісах на вологому ґрунті. Коли бутон підсніжника розкривається, спочатку розходяться три зовнішні, довгі чисто-білі листочки, потім відкриваються три внутрішні, коротші. Усередині заховано шість тичинок і маточка. На території ДП «Ясінянське ЛМГ» зустрічається: Довжанське лісництво кВ.12, вид. 10; Станиславське лісництво кВ. 17, вид 1; Свидовецьке л-во кв11. Вид 82.
Шафран Гейфеля (Крокус, Crocus) — рід трав’янистих багаторічних рослин родини Півникових (Iridaceae). В літературі іноді трапляється калька з латинки крокус. Бульбоцибулина має розмір до 3 см в діаметрі, округла або сплюснута, вкрита лусками, дає пучок кореневих мочок, будова і забарвлення яких варіюються у різних видів. Стебло не розвивається.
Листя прикореневі, лінійні, охоплені знизу піхвовими лусками, з’являються під час чи після цвітіння. Квітки поодинокі, іноді 2-3 з однієї бульбоцибулини, оточені плівчастими лусками.Оцвітина крупна, довго лійчаста, відгин віночока складається з 6 пелюсток, що переходять у довгу циліндричну трубочку. Тичинки прикріплені до зіва оцвітини, коротші його; нитки короткі; пиляки прямостоячі, лінійні, зазвичай довші тичинкову нитку.Стовпчик ниткоподібний з трьома маточками.
Плід — тригніздна коробочка, насіння дрібне, ребристі.
Період цвітіння — весна або осінь (залежно від видової приналежності рослини).
За забарвленням квіток види діляться на дві групи: жовтоквіткові (забарвлення від жовтого до жовтогарячого) і блакитноквіткові (забарвлення від світло-бузкового до темно-фіолетового); також зустрічаються альбіносна форма — частіше у блакитноквіткових, рідше у жовтоквіткових. У ДП «Ясінянське ЛМГ» проростає у Довжанське л-во кВ 2. Вид 59; Лазещинське л-во кв 19, вид 63;Станиславське л-во кв 19 вид 13,14, 15, 20; Свидовецьке л-во кв 3, вид 7.
Айстра альпійська (Aster alpinus) — багаторічна трав’яниста рослина родини айстрових (складноцві-тих). Наукова назва роду походить від грецького слова, яке в перекладі означає «зірка». Справді, суцвіття айстри нагадує красиву багатопроменеву зірку. Стебло коротковолосисте, 5—20 см заввишки. Листки цілісні, чергові: прикореневі при основі — звужені в черешок; стеблові — зменшені, сидячі. Кошик один, дуже рідко їх буває два, 3,5—5 см в діаметрі. Крайові квітки язичкові, фіолетові, серединні — трубчасті, жовті. Плід — сім’янка з чубком із волосків. Цвіте у липні—серпні. Суцвіття — кошики цієї рослини особливо яскраво виділяються на фоні низькорослої альпійської рослинності і приваблюють туристів. ДП «Ясінянське ЛМГ» проростає у Свидовецьке л-во кв 8, вид 1, 27.
Нарцис вузьколистий (Narcissus angustifolius subsp. radiiflorus) — багаторічна трав’яниста рослина, підвид поетичного нарциса (Narcissus poeticus). Рослина заввишки 20-40 сантиметрів. Будова квітки своєрідна: оцвітина зростається в довгу трубочку, на розширеному кінці якої розташовуються б відігнутих бруднувато-білих пелюсток. Пелюстки довгасто-еліптичні, звужені до основи. Квітка має гофрований привіночок з червоним краєм. Тичинок також б, маточка тонка, з тригранною приймочкою. Розмножується насінням і цибулинами. Цвіте у травні-червні, плодоносить у червні. ДП Ясінянське ЛМГ росте у Чорнотисянське л-во кв.17, вид 58, Станиславське л-во кв 1 вид 38.
Лілія лісова (Lilium martagon) — багаторічна цибулинна рослина, один з видів роду Лілія (Lilium) родини лілійних.
Лілія лісова — єдиний вид лілій, який росте в Україні в дикорослому стані. Українська народна назва — сара́нка.
Стебло прямостояче, нерозгалужене, зелене або з червонува¬тими крапками, голе або опушене, 50—150 см заввишки. Листки цілокраї, еліптично-ланцетовидні; верхні й нижні — чергові, серед¬ні — зібрані по 5—8 у кільце, біль¬ші за нижніх і верхніх. Цибулина яйце¬видна, жовтаво-кремова, склада¬ється з багатьох м’ясистих лусок. Квітки правильні, двостатеві, ве¬ликі (діаметром 3-4 см), ясно-пурпурові, з темно-фіолетовими плямами, зібрані у верхівкові рідкі китиці. Квітки мають довгі квітконіжки. Суцвіттякитицеподібне із 9-15 квіток. Плід — коробочка. Цвіте у червні — липні. Надає перевагу півтіні, особливо жарким літом. ДП «Ясінянське ЛМГ» росте у Чорнотисянському л-ві кв 9, вид 82.
Плаун баранець, Баранець звичайний (Lycopodium selago L. Huperzia selago (L.) Bernh. ех Schrank et Mart.]) —багаторічнатрав’яниста вічнозелена спорова рослина родини Баранцеві (Huperziaceae). Вид занесено до Червоної книги України. Невисока (5-25 см), з піднятими стеблами і гострими відстовбурченими листками. Тіньовитривала рослина. Баранець звичайний — багаторічна трав’яниста жовтувато- або світло-зеленого кольору рослина. Стебло заввишки 5-25 см, дихотомічне розгалужене, густо вкрите ланцетними або лінійно-ланцетними твердими листками. Спороносить у липні — жовтні. Росте у Лазещинському л-ві кв 15, вид 78.
Цибуля ведмежа (Allium ursinum), інші назви левурда, леверда, дикий часник, черемша — багаторічна трав’яниста рослина родини Цибулевих. Харчова, лікарська та медоносна культура. Трав’яниста рослина з довгастою цибулиною. Стебло (цибок) висхідне, нерозгалужене, безлисте, тригранне або циліндричне, зверху кутасте, 15-40 см заввишки, за довжиною перевищує листя, рідше однакової з ним довжини, в підземній частині обгорнуте піхвамилистків. Листки (їх 2, рідко 1 або 3) прикореневі, пласкі, цілокраї, довгасті, еліптично-ланцетні, на верхівці загострені, при основі раптово звужені в черешок, який дорівнює пластинці або довший за неї. Довгасто-ланцетна пластинка листка, шириною в 3—5 сантиметрів, поступово звужується в черешок. Ця ознака відрізняє ведмежу цибулю від цибулі звичайної з дудчастим листям — пір’ям. Листки своєю верхньою блідішою поверхнею обернені до ґрунту і мають між поздовжніми жилками численні косо спрямовані сполучені жилки. Черешки листків за довжиною майже дорівнюють листковим пластинкам. Квітки зібрані в небагатоквіткові, зверху пласкі зонтики, з опадним покривалом з двох-трьох листочків, що за довжиною дорівнюють зонтику. Квітки правильні, оцвітина проста, шестичленна, роздільнопелюсткова, листочки оцвітини білі (9-12 мм завдовжки). Тичинок шість, маточка одна з верхньоюзав’яззю.Плід — коробочка з трьома глибокими рівчачками. Однорічна рослина. Цибулина довгаста, 2-5 см завдовжки, обгорнута прозорими білуватими оболонками. Вся рослина часниковий запах. Ведмежа цибуля цікаво розмножується. Перед дозріванням насінин стебло виростає в довжину і потім падає на землю. Насінини, що випали з плодів, розносять мурахи. Росте у Довжанському л-ві кв 12, вид 10.
Пізньоцві́т осі́нній (Colchicum autumnale L.) — отруйна багаторічна рослина родини пізньоцвітових, відома також під народними назвами ди́кий шафра́н, зимовник, моро́з, морозець. Трав’яниста рослина заввишки 10–25 см, геофіт, ефемероїд. Бульбоцибулина сидить досить глибоко в ґрунті, щороку змінюється. Відновлення відбувається за рахунок дочірньої цибулинки, яка розвивається при основі материнської влітку, а восени наступного року сягає великих розмірів і цвіте; материнська цибулина влітку перед цвітінням дочірньої виснажується, віддаючи поживні речовини на утворення плодів, і всихає. Листків 3–8, вони широко- або довгасто-ланцетні, тупі, плоскі, завдовжки 12–30 см, завширшки 1,5–4 см. Кожна рослина утворює від 1 до 5 двостатевих лійкоподібних квіток. Листочки оцвітини 4–7 см завдовжки, еліптичні, рожеві або рожево-пурпурові, зрідка — білі. Тичинок 6, з них 3 внутрішні довгі, а 3 зовнішні короткі, вони прикріплені до зіва оцвітини. Пиляки великі, помаранчево-жовті, вдвічі коротші за листочки оцвітини. Плід — коробочка завдовжки 3–4 см. Насіння сферичне, зморшкувате, коричневе. Квітне у вересні — жовтні (як виняток — навесні), плоди дозрівають у травні — липні наступного року.
Росте в низинах на вологих і заплавних луках, в передгір’ях та на схилах гір, де утворює осередки площею по кілька гектарів. Може траплятися в антропогенних біоценозах: на вторинних луках, пасовищах, сіножатях, у садках. Рослина досить волого- і світлолюбна, віддає перевагу свіжим дерново-підзолистим та бурим лісовим ґрунтам, також добре росте на плодючих супісках і суглинках.
Квіти запилюються бджолами, мухами, можливе самозапилення. Основний спосіб поширення насіння — мірмекохорія, тобто розповсюдження за допомогою мурах. Враховуючи невеликий розмір насінин, певну роль у поширенні виду може відігравати вітер. На території ДП «Ясінянське ЛМГ» зустрічається у Станиславському лісництві кв. 19 вид 13-15, 20.
Горицвіт весняний (Adonis vernalis) — отруйна багаторічна рослина висотою 10—40 см. Може також використовуватися як лікарська рослина. Цвіте з ранньої весни до половини травня. Щодо назви рослини, особливо народної, то є дві думки: одні твердять — походить вона від слова «гора». Справді, найчастіше бачимо її на схилах крейдяних пагорбів («гора»); інші запевняють — від слова «горіти», бо здаля, весною, його квіти виглядають як яскраві вогники. Рослина введена в офіційну медицину з народної ще знаменитим клініцистом Сергієм Петровичем Боткіним. Тепер ця рослина завоювала чи не всі фармакопеї Землі[4]. Народні назви пов’язані з яскравістю квітки та характером листя: горитьцвіт, горицвіт ярий, горицвіт жовтий, жовтоцвіт, жовтоцвіт весняний, заячий мак, купавник, польовий кріп, стародубка, чорногірка, пожарна квітка, сосенка, сосонка, терлич.
Багаторічна трав’яниста рослина родини жовтецевих (Ranunculaceae) 10—60 см заввишки, з темно-бурим, трохи галузистим коренем, з якого виростають кілька стебел, деякі з них не квітконосні. Стебла численні, голі або злегка опушені, прості або розгалужені, 5 — 20 см заввишки. Низові листки бурі, лусковидні; серединні — сидячі, тричіперисторозсічені, з вузьколінійними частками. Квітки великі яскраво-жовті (4-5,5 см у діаметрі), правильні, одиничні, на верхівках стебел і гілок; у віночку 12 — 20 яскраво-жовтих, видовжено-яйцевидних пелюсток. Плід — суха сіро-зелена (cім’янка). Існує кілька видів горицвіту. Цвіте з ранньої весни до половини травня. Плодоносить у травні-червні, у північних районах — на місяць пізніше. На території ДП «Ясінянське ЛМГ» зустрічається у Лазещинському лісництві кв. 20, вид 4, Довжанське лісництво кв 2, вид 38.
Рододендрон східнокарпатський (Rhododéndron myrtifólium вічнозелений гарноквітучий чагарничок, поширений у горах Східної Європи і зокрема в Україні вид роду рододендрон (Rhododendron) родини вересових (Ericaceae). Найвідоміша народна назва карпатського рододендрона — червона рута, бердулян, бердуляк, збурник, кашкара, когітник, омеґа, чорногривник. Рододендрон карпатський — вічнозелений чагарничок висотою 10-40 см. Листки шкірясті, темно-зелені, блискучі, еліптично-яйцеподібні з трохи загорнутими донизу краями, розміром до 2 см, чергові.
Суцвіття парасолькоподібні. Оцвітина яскраво-рожевого, майже пурпурового кольору, 1-2 см. Чашечка невелика, розділена на частки. Стовпчик маточки коротший від зав’язі. Тичинок у квітці 10. Плід — багатонасінна коробочка. Насінина еліптичної форми, плеската, з поздовжніми реберцями, блискуча, помаранчево-коричневого кольору. На території ДП «Ясінянське ЛМГ» зустрічається у Лопушанському лісництві кв. 19, вид 54.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
