Щодо вилучення майна під час правового режиму воєнного стану
В Україні, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
У цей період серед населення шириться острах щодо появи в службовців необмежених прав на відчуження майна громадян. Існує страх, що пересування у приватному транспорті в будь-який момент може завершитися вилученням авто для оборонних потреб держави.
Війна в країні спонукає органи влади до вжиття оперативних заходів для подолання зовнішнього ворога. В таких умовах права громадян можуть зазнавати певних обмежень.
Так, в умовах воєнного стану військове командування може здійснювати, зокрема, примусове відчуження (реквізицію) майна, що перебуває у приватній власності мешканців, відповідно до ст.41 Конституції України, ст.353 ЦК України, ст.8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон 389) та ст.3 ЗУ «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (далі - Закон 4765).
У згаданому вище законі зазначено 4 обов'язкові умови для реквізиції майна:
1. відчуження майна приватних осіб може здійснюватися виключно на оплатній основі, з попереднім або наступним відшкодуванням його вартості (безоплатне вилучення стосується лише майна державної власності (ст.1 та 9 Закону 4765)).
2. рішення може прийматися виключно вищим командуванням Збройних сил України або окремо визначених їх підрозділів (ст.3 Закону 389) та за погодженням з державною адміністрацією. Без погодження допускається ухвалення рішення лише у місцях бойового зіткнення (ст.4 Закону 4765). Начальник патруля, старший вартовий, командир загону територіальної оборони, тощо, не наділені таким правом.
3. реквізиція здійснюється з чітким документальним оформленням правочину. Момент вилучення засвідчується підписанням акта встановленого зразка, із зазначенням підстав, ознак майна, розміру виплаченої компенсації, тощо (ст.7 Закону 4765).
4. перед відчуженням здійснюється оцінка ринкової вартості майна, оригінал висновку про яку надається власнику. Розмір оцінки може бути оскаржено в суді (ст.8 Закону 4765).
Отже, держава не ставить за мету тотальне позбавлення майна мешканців, а подібне можливо лише у виняткових випадках.
Наміри осіб по вилученню авто з порушенням однієї з 4-х умов є незаконними. Такі дії не відображають політичного курсу держави та з боку її службовців вчинятися не можуть.
Навіть в умовах війни існують свої правила, послідовність дій та гарантії їх дотримання з боку держави.
Відчуження майна допускається лише у виключних випадках, за попереднім рішенням конкретних осіб, обов'язково на оплатній основі та із чітким документальним оформленням.
Без дотримання зазначених правил примусове вилучення транспорту тягне за собою кримінальну відповідальність.
Законне ж вилучення авто для воєнних потреб безпосередньо на дорозі, під час переміщення приватних осіб, технічно неможливе.
За матеріалами Білогірського бюро правової допомоги
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
