Гра в житті дитини
Як правило, участь батьків у житті дітей проявляється через гру. Часто гра - перша фаза більш серйозної діяльності. Незвичайну властивість - вміти грати з дітьми не втрачаючи гідності і не сюсюкаючи. Наприклад, дитина захоплюється вмінням дорослих будувати піщані замки, але сприймає тільки того дорослого, хто запекло намагається побудувати замок краще, змагаючись з дитиною, так як цей дорослий приймає серйозність гри і бере участь у ній з тим же інтересом, що і дитина.
Відомо, що найкращим і перевіреним засобом формування дитячої особистості дошкільного віку є активна діяльність самої дитини. Гра в цьому відношенні має ряд переваг. Вона є важливим засобом контролю в житті дітей, дає більшу можливість для прояву дитячої безпосередності, позитивних почуттів і вчинків. Характер рольових і будівельних ігор сприяє вихованню у дітей добрих і усвідомлених взаємин. Засвоєння різних правил допомагає регулюванню дитячих взаємин.
Дидактичні ігри особливо цікавлять дітей своїм змістом: відгадати, знайти, назвати. Діти досягають результату в грі, керуючись певними правилами. Інтерес до якості ігрової задачі проявляється: акуратно скласти візерунок, вірно підібрати картинку і так далі.
Особливо великий інтерес викликає у дітей рольова гра. Вона захоплює їх своїм змістом, мотивами і різносторонністю сюжетів. Така гра при вмілому керівництві істотно змінює характер поведінки дітей. Але, щоб вона повністю виправдовувала себе, необхідно виразити у грі красу людських відносин і систематизувати дитячі уявлення про навколишній світ. Діти здатні на цікаву вигадку, самі вносять різноманітність в ту чи іншу гру. Дитяча ініціатива, якщо вона підтримана і отримує розвиток, чинить величезний вплив на виховання однієї дитини як особистості, так і всього дитячого колективу.
Можна виділити такі типи ігор:
- Сенсомоторні ігри: це дії, спрямовані на бажання отримати цікаві для дитини відчуття, такі ігри переважають у перші 2-3 роки життя. на прикладі брязкальця, дзвін якими-небудь предметами один об одного.
- Сюжетні ігри: це такі ігри, спрямовані на спільні дії предмет-дитина, які описують певний сюжет, узятий як з реального життя, так і з казки, мультфільмів і т.д. Катати машини, годувати і укладати спати ляльку - приклади таких ігор. Найчастіше вони розвиваються у 3-4 роки, однак не зникають і згодом.
- Рольові ігри: у таких іграх дитина вибирає для себе певну роль людини в суспільстві і відтворює ті моделі поведінки, які, як він вважає, йому підходить. Це можуть бути, наприклад, позиції, пов'язані з професіями (наприклад, у грі в магазин), ролях солдатів і т.п. Саме ці ігри найбільш значущі для дитини у віці 4-6 років.
- Ігри з правилами: вони являють собою створені ситуації, які не мають прямих і очевидних паралелей з реальним життям, в яких люди діють на основі заздалегідь сформованих правил. Найчастіше це ігри, змагання. До цієї групи відносяться, наприклад, спортивні ігри - футбол, хокей або волейбол, а також різноманітного роду дитячі хованки, квач, перестрілки і т.п. Подібні ігри починають переважати в молодшому шкільному віці, але зберігаються і далі, до деяких з них небайдуже і досі більшість дорослих.
Іноді батьки, бажаючи виховати своєї дитини дуже відповідальним, грамотним, прагнуть якомога раніше долучити його до навчальної діяльності (наприклад, найнявши репетитора і «посадивши» його за вивчення іноземних мов), не залишаючи часу на ігри, тим самим знижуючи соціальність у розвитку дитини. Воно стає дисгармонійним - наприклад, дитина дуже добре вміє рахувати, писати, але виявляється зовсім не вміє налагоджувати контакт з однолітками; у найгіршому випадку - у дитини може трапиться нервове перенапруження, можуть виникнути проблеми з поведінкою, нав'язливі страхи і т.п.
Саме в дошкільному віці виникає вміння вести себе у відповідності з прийнятими на себе ролями, що дуже важливо для подальшого соціального розвитку дитини.
Гра - найбільш ефективний спосіб розвитку пізнавальних процесів дитини. Увагу, пам'ять, мислення, уява найбільш інтенсивно активізуються, розвиваються у дошкільників саме у грі, а не в інших видах діяльності. Гра сприяє подоланню егоцентризму у дитини, навчає її відмежовувати свою точку зору від чужої. Дитина навчається співвідносити різні точки зору, вставати на бік інших людей.
Граючи, діти вчаться жити!
